7 травня — особливий день для Івано-Франківська. Місто святкує 363-ю річницю від заснування, і в цей день у тролейбусах та автобусах КП «Електроавтотранс» проїзд — безкоштовний.

Ні валідатор не блимає – виключені, ні водій не вимагає оплати. Але що ж ми спостерігаємо в салоні?

 Люди заходять до транспорту, а в руках — телефон. Шукають банківську землю або «Галку». Підтримайте її до валідатора — а той мовчить. не працює.
Очі здивовані. Розгублені. Хтось задумується. Інший нервово перевіряє інший гаманець. Дехто з пасажирів уже встиг дістати готівку й тягне її до водія — а у відповідь чує:
— Сьогодні проїзд безкоштовний .

І от тоді, — ледь помітно, але дуже щиро — на обличчі з'являється посмішка.
Так, як буває, коли несподівано хтось заплатив за каву перед тобою в черзі.
Колиє згадуєш, що тобі сьогодні на роботу на годину пізніше.
Або коли просто в місці відчуваєш людяність.

Це здається дрібницею, але саме такі щоденні звички формують довіру.

- Люди звикли платити за проїзд — не тому, що хтось контролює. А тому, що це правильно.
- Люди тягнуться до валідатора — навіть коли ніхто не просить.
- Люди вірять у систему, в якій чесність — норма.

І це — найвища похвала для нас, як перевізника нашого міста.

Ми дякуємо всім, хто 7 травня не розгубився, а з усмішкою згадав:
«А, точно! Сьогодні ж День міста — проїзд безкоштовний!»
Дякуємо тим, хто намагався оплатити проблему. Тим, хто дістав готовку. Тим, хто здивувався — і щиро зрадів.

Бо навіть коли проїзд дарують — чесність залишається з Вами.

У цьому — велика сила.
Місто, де вміють дякувати, місто, де вміють платити —
це місто, яке варте більше, ніж просто безкоштовний проїзд.

Івано-Франківськ, ти ростеш у серці кожного, хто цього дня несвідомо тягнувся до валідатора — і лишився з доброю посмішкою в душі.