Камера в салоні бачить рух, але не підтверджує оплату. Камера може лише зафіксувати можливу спробу піднесення смартфона або картки до валідатора. Оплата — це не кадр із камери, а послідовність коротких дій: приклали, зачекали кілька секунд, щоб дані зчиталися, побачили підтвердження на екрані валідатора (зелена галочка і сума) — і тільки після завершення цієї оплати.
Як провести оплату правильно:
- Розмістіть смартфон або спробу до зони зчитувача на валідаторі (позначено логотипом NFC).
- Тримайте 2–4 секунди, щоб передати всі дані для створення токена.
- Перегляньте, що на екрані з'явилася зелена галочка і сума оплати.
- Якщо оплата не пройшла — повторіть або скористайтеся іншим способом.
У смартфонів NFC-антена маленька й розташована по-різному залежно від моделі — у верхній, нижній або центральній частині задньої кришки. Якщо додати смартфон неточно або провести повз, валідатор може сприйняти це як випадковий рух і не розпочати передачу даних. Прикладання під кутом, ковзання чи швидкий дотик часто призводять до помилок. З транспортною карткою простіше, остання антена розміщена по краях карти, але й тут важливо отримати підтвердження.
Якщо процес не завершено, токен не створюється. Система фіксує лише спробу, а не оплату. Контролер під час перевірки працює не з камерами, а з унікальними даними токеном з валідатора. Фото квітки не є доказом, бо вона може стосуватися іншої поїздки.
Кожна валідація має власний унікальний ідентифікатор. Валідатор при оплаті формує набір інформації — не лише номер картки, а й час, місце та унікальний ідентифікатор операцій. Саме ці дані контролюються. Якщо токен не створено — немає оплати, навіть якщо камера «бачила» при складанні картки.
Уявіть проблему: ви прийшли до відділення банку або до терміну самообслуговування. Ви вставили гроші, ввели суму, навіть кнопкою натиснули кілька ок, але операцію не завершили. Екран не показав повідомлення «Оплату проведено».
Через рік ви кажете: «Подивіться камери, я зробив(ла) спробу». Камера дійсно показує, що ви стояли біля термінала, торкалися екрани чи кнопки. Але банк не зараховує платіж на підставі відео. Чому? Бо головне підтвердження — це завершений платіж, який проводить людину, а не факт відео біля терміналу у відділенні банку.
Те саме відбувається і в транспорті: валідатор — це ваш «міні-термінал». Він має сформувати токен і завершити процес. Без цієї оплати не відбулася. Операцію в банку від початку й до кінця проводять людину — так само, як і оплату проїзду в транспорті.
Контролюйте оплату особисто: дочекайтеся зеленої галочки і суми на екрані. Неуспішна спроба – це не оплата і не дає право на проїзд. І пам'ятайте: камери не забезпечують оплату, не перевіряють і не завершують процес. Це ваша дія.